Подивився, нарешті, фільм
"Пророк" Жака Одіара. Довго не брався, бо пробіг спочатку по діагоналі (клац, на початку, клац, посередині) - усе якийсь пом"ятий пацан джинси шиє - не вразило. А от руки дійшли. Дуже-дуже хороша річ. Хоч і не люблю усілякі історії кримінальні, а особливо про тюремне життя, але ця чіпляє.
Click to view
Остання пісня, наприкінці, фільма
(
Read more... )